До редакції «Запорізьких сенсацій» звернулася схвильована мати 15-річного підлітка. Лікарі постановили синові невтішний діагноз: «схильний до онанізму». Чим небезпечне це захворювання, чи беруть онаністів до армії і які прогнози на майбутнє дають експерти читайте далі у статті.
Корінь зла
Козалуп Ірина Анатоліївна — типова мати-одиначка, яка виховує проблемного підлітка власноруч. Перші ознаки розладу у свого сина жінка помітила у 14 років, але тоді не надала цьому належної уваги:
— Мій Тьомка постійно приходив зі школи якийсь роздратований, часто перебував у пригніченому стані, наче був під кайфом.
— згадує Ірина.
Побоювання підтвердилися, коли жінка увійшла до дитячої кімнати без стуку та піймала малолітнього хулігана «на гарячому». Мати стурбована новим захопленням хлопця і боїться, що в майбутньому він може стати ексгібіціоністом чи якимось сексуальним збоченцем.

Діагноз не вирок?
Дитячий лікар, запорізький педіатр з багаторічним досвідом Блудний Анатолій Матвійович, який констатував діагноз у підлітка, у своєму рішенні непохитний і солідарний з польським колегою Джегошем Дрочеувським:
— Онанізм — це не вирок, і не порок. Мільйони людей живуть з цим роками і чудово себе почувають,
— резюмує лікар.
Старий зізнався, що і сам часом грішить подібною забавою — чоловік не проти «придушити вужа» після напруженого робочого дня. За словами лікаря, в його сім’ї — це звичне явище.

Невже онанізм у підлітковому віці дійсно вважається нормою? На жаль, багато експертів сходяться саме на цій думці.
Грузинська дослідниця підліткового онанізму Ніно Дрочішвілі вважає, що таким чином підлітки знімають напругу. Її багаторічні досліди показали, що діти, які займаються мастурбацією, більш врівноважені і краще концентруються на навчанні, ніж їхні однолітки, які утримуються від рукоблуддя через своє виховання або релігійні переконання:
— Тягу до онанізму можна придушувати читанням книг, танцями, боксом, але рано чи пізно станеться зрив і підліток мимоволі візьметься за розпусний гріх,
— підсумувала вчена.
Як мати трьох дітей, Ніно Дрочішвілі радить частіше спілкуватися зі своїми дітьми, а у разі занепокоєнь — звертатися до психологів, а не до різних аферистів-самозванців, які пропонують зняти природну ваду.

Чи беруть онаністів до армії?
Через останні події в країні, питання про захворювання, що дозволяють уникнути мобілізації, виникають все частіше. Ми вирішили дізнатися у місцевому комісаріаті, чи придатні підлітки-дрочуни до служби в армії:
— Блуда та онанізм настільки повсюдні в армійському побуті, що я навіть не уявляю і дня без цих двох складових.
— сміється комісар.
За словами військового, говорити про відстрочку і не доводиться — онаністи служать не гірше за своїх побратимів. До того ж, саме служба в армії допомогла його синові перестати дрочити:
— Там, як у окоп пошлють, — сміється комісар, — то й зовсім про згубну звичку забудеш.

Як бачимо, побоювання матері виявилися марними — її син не тільки росте здоровим хлопцем, а й чудово підходить для військової служби. Багато вчених схиляються до того, що онанізм корисний в будь-якому віці і його не слід жахатися, мов страшного гріху. Історії відомі факти, коли цим займалися навіть священики.