Галина Петрівна з дитинства привчена до фізичної роботи, адже ж росла у селі і знає, що таке гектар необробленої землі чи недоєні корови. Після одруження жінка переїхала жити на квартиру до чоловіка в Запоріжжя, втім любов до землі нікуди не ділася.
Подружжя має дачний будинок та тридцять соток в селі Вільнокур’янівське. Що робити з землею наша героїня знала ще до придбання ділянки. Приватизація дачі в Запоріжжі зайняла кілька днів — жінка звернулася в приватне БТІ на проспекті Металургів. А ось, щоб змусити щось родити на приватизованій землі жінці знадобилося два роки.
«У вільний час я дивлюся багато YouTube-каналів про садівництво, тому одразу зрозуміла, що для того, щоб щось родило на цій виснаженій землі потрібно завозити навоз та робити крапельний полив»,
— каже дачниця.
На облаштування дачі жінка витратила близько 50 тисяч гривень та рік кропіткої роботи. Зі слів Галини Петрівни вартість доставки вийшла дорожче самого навозу. З крапельним поливом теж виникли проблеми — чоловік забув розібрати систему на зиму, то ж залишки замерзлої води пошкодили її.
— По весні, ми як початківці, перероблювали все по-новому, — каже дачниця. — Але в цьому є і свій плюс: ми врахували всі помилки та зробили ще краще.
Втім, другий рік теж став випробувальним: половину врожаю з’їли капустянка та хробаки, що залишилися зимувати у непаханій землі. Іншу частину — попалило сонце.
— З усієї плантації, я зібрала десь відро помідорів, — скаржиться жінка. — Інколи, здається, що ці овочі ідеально ростуть лише у теплицях, але я не здаюся і буду пробувати інші варіанти.
Ми вирішили спитати думку чоловіка, на що отримали досить суперечливу відповідь:
— Я вважаю, що краще купувати овочі та фрукти у магазині — там і якість краща, і мороки буде менше,
— сміється пенсіонер.
Втім, з цією думкою не згодна власниця земельної ділянки. Жінка вважає, що найкраще та найсмачніше те, що вирощено своїми силами та без хімікатів, а витрачені кошти дачниця вважає інвестицією у своє хоббі:
— Я отримую задоволення від роботи на землі, тому не важливо, скільки це коштує,
— резюмує господариня.
До речі, за чаркою горілки чоловік Галини Петрівни зізнався, що має вудило за 6 тисяч гривень, але ним виходить ловити хіба що бичків. Пенсіонер полюбляє рибалку та мріє про надувний човен та снасті, щоб почати рибалити «по-стравжньому».
Як бачимо, ці два пенсіонери дійсно ідеальна пара — жінка вирощує помідори по 50 тисяч за відро, а чоловік ловить бичків та мальків вудочкою за 6 тисяч. Головне, що обоє мають захоплення і щасливі від того.
