Тридцятирічний програміст Михайло Скороходько, хоч і покинув Запоріжжя, втім, слідкувати за новинами рідного міста не перестає:
— Хоч я зараз і знаходжусь далеко від Батьківщини, мені все одно болить за рідну неньку Україну і я продовжую відслідковувати всі новини з фронту,
— каже чоловік.
Хлопець, як і більшість його товаришів, рятуючись від війни та не бажаючи віддавати «борг перед Батьківщиною» покинув країну вранці, 24 лютого. Маючи живих батьків у Мадриді одразу направився туди, де й знайшов постійний прихисток.
— По радіо та в новинах часто згадують правило трьох стін, яке рятує життя, — ділиться спогадами Михайло. — Я оце подумав, та вирішив вдосконалити цю пораду: а що, якщо ховатися не за трьома стінами, а за трьома тисячами стін? Ви спитаєте: як таке можливо, а я відповім — не важливо, на якій відстані повинні знаходитися ці стіни, важливий сам факт.
За словами «винахідника», його від війни в Україні дійсно розділяють приблизно трьох тисяч стін, які знаходяться на різній відстані одна від одної. У нашому випадку, це близько 4000 кілометрів — саме стільки розділяє Запоріжжя від Мадриду. Не виключено, що на такій відстані буде 3000 стін різних будинків та споруд.
А як бути тим, хто не втік?
На жаль (або на щастя), не всі чоловіки можуть вільно покидати межі України і максимум, що може дозволити собі середньостатистичний чоловік — це переїхати всією родиною в більш безпечніше місто десь на заході країні.
За словами знайомого, який багато подорожує Україною, «капітальні» блок-пости закінчуються за межами Дніпра і далі вас майже не перевіряють. Тож, доїхати за день власною автівкою до Львова можливо, просто треба виїжджати з Запоріжжя о 5 ранку, одразу після закінчення комендантської години.
Сховатися у самому Запоріжжі буде більш проблематично, але, в теорії, теж можливо.
— З одного боку, ми всі бачимо, що сталося з будинками, в які безпосередньо потрапила ворожа ракета, — каже співрозмовник. — Від них, практично, нічого не лишилося, тому до правила трьох стін ставлюся скептично. Більше сподіваюся на вдачу та Бога.
Як показує досвід, все дійсно залежить лише від випадковості: вгадати, куди саме прилетить ворожа ракета — не можливо, особливо, якщо це С-300, з яких часто обстрілюють наше місто і які важко перехоплювати. Такі ракети пролітають 40 кілометрів за 20 секунд, а цього часу недостатньо, щоб спрацювала система ПВО.
— Ідеальним рішенням буде облаштувати власне бомбосховище, якщо ви живете у приватному секторі, — продовжує експерт. — Мешканці багатоповерхівок можуть спускатися у підвал будинку, за умови, що була оголошена повітряна тривога, а не вже після того, як щось прилетіло та всіх вбило.
Що робить місцева влада?
До речі, днями у Запоріжжі закупили 1500 табличок з надписом «Укриття» на сумму 1 031 259 грн у новоствореного ФОПа Петрунь Тетяни Михайлівни. Їх повісили на всі будинки міста, втім, як потрапити в ці самі укриття знає лише лінґам Шиви (в народі — половий орган).
Також, в місті встановлюють бетонні укриття за 12 мільйонів бюджетних гривень (вартість одного — 420 000 грн). Для порівняння, аналогічні укриття у Львові обійшлися всього в 201 293 грн, втім даже ця ціна — не остаточна і є рішення набагато кращі та дешевші.
Як виявилося, розміщені на Набережній та в парках міста укриття, в першу чергу, розраховані на працівників комунальних закладів, які доглядають місто. Це при тому, що в Дніпрі та Харкові подібні споруди розміщуються на зупинках та біля будинків, щоб більша кількість людей мала змогу сховатися від раптової повітряної тривоги.
Редакція «Запорізьких сенсацій» сподівається, що наступний неочікуваний приліт буде по центру розкрадання бюджетних коштів та стане справжнім уроком мародерам, які грабують власний народ під час війни. В іншому випадку, сподіваємося на інтерес з боку СБУ чи НАБУ.
