У довоєнний час цю історію сприйняли б за сарказм, хоча недосвідчені водії існували завжди.
Днями молодий хлопець на сірій іномарці простояв на перехресті вулиці Рекордної та проспекту Металургів близько години. А все через те, що він потрапив у проміжок часу, коли діяли планові відключення електроенергії (на жаль, у Запоріжжі світлофори не є критичною інфраструктурою та не обладнані резервним живленням).
Водій був певен, що за непрацюючого світлофору він зобов’язаний пропускати всіх пішоходів. На його нещастя, це сталося в ранковий час пік, коли охочих перейти дорогу було більше, ніж достатньо. Масла в огонь додав і жвавий потік проспектом Металургів, який, відповідно до знаків дорожнього руху, є головною дорогою.
Регульоване перехрестя потрібно проїжджати керуючись лише сигналами світлофору. Знаки пріоритету набувають чинності лише тоді, коли світлофор «мовчить» або блимає жовтим.
Говорячи простою мовою, коли не працює світлофор, потрібно дивитися на знаки пріоритету. У нашому випадку проспект Металургів — це головна дорога, тому всі, хто їде вулицею Рекордною, повинні пропускати машини, що рухаються проспектом.
Хто головніше: люди чи машини?
У багатьох виникає цілком справедливе питання: хто кого має пропускати, коли не працюють світлофори, особливо якщо це люди і машини.
Відповідно до правил дорожнього руху:
- на нерегульованих переходах пішохід повинен оцінити відстань до автомобіля, переконатися в безпеці руху і тільки після цього ступати на дорогу — якщо машина близько і не гальмує, то йти не можна;
- учасник дорожнього руху не повинен починати, відновлювати чи продовжувати рух, здійснювати будь-який маневр, якщо це може змусити інших учасників руху, які мають щодо нього перевагу, змінювати напрямок руху або швидкість;
- водій зобов’язаний поступитися дорогою пішоходу, який вступив на проїжджу частину, переходить дорогу або йде трамвайними коліями.
Читаючи ці три пункти, конкретної відповіді на запитання не знаходимо. Виходить, що кожен з учасників руху має бути пильним та ввічливим. Але все ж таки, водій повинен бути уважнішим, оскільки рухається на транспортному засобі підвищеної небезпеки.
Саме у нашому випадку, проспект Металургів — головна дорога. Отже, якщо ним їдуть машини, то й пішоходи можуть починати переходити вулицю Рекордну, тобто йти по переходу вздовж проспекту. А ось перейти проспект Металургів без світлофора буде складніше — тут тільки чекати, щоб ним ніхто не їхав і переходити зеброю тільки тоді, коли ти нікому не заважаєш. І явно не перебігати дорогу перед пролітаючими машинами.
Але, на практиці все виглядає значно простіше: збирається натовп охочих перейти дорогу і просто пре по переходу гальмуючи всі автомобілі. І навіть у такому разі, пішоходи будуть праві. Тому не дивно, що наш юний горе-водій простояв так довго, чекаючи, поки всі охочі перейдуть дорогу.
Страшніше вовка
За словами інструктора Юлії, для наших водіїв найстрашніше не дурні пішоходи, дорожні знаки та розмітка, а живі регулювальники:
— Коли мої учні потрапляють на перехрестя з регулювальником, вони одразу губляться і впадають у ступор.
На практиці тут все дуже просто: водії та пішоходи повинні виконувати додаткові вимоги регулювальника, навіть якщо вони суперечать сигналам світлофорів, вимогам дорожніх знаків та розмітки. Це означає, що регулювальник буде завжди правий і важливіший, навіть якщо працюють світлофори.
На жаль, на всі перехрестя з відключеними світлофорами регулювальників не поставити. А таких, судячи з останніх даних, у Запоріжжі достатньо.
